Кульбабку жовту знають діти всі,
Найкраща квітка, що росте повсюди.
Вона вмивається раненько у росі
І їй всміхаються, її вітають люди!
Вона ж як сонце, тепле, золоте,
Така пухнаста, мила і гарненька!
І невибаглива, в усіх кутках росте,
Дитинства квіточка жовтенька.
А з неї ми віночки всі плели
І як корону золоту носили.
Її ми першій вчительці несли,
Бо вчительку, як маму всі любили.
Вона й сьогодні в спогади несе,
Нас хвилею дитинства огортає…
В кульбабці-квіточці найкраще все,
Що вже ніколи нас не покидає.