Лежать сніги, мороз стискає,
І сіре небо сипле сніг.
А серце вже весни бажає,
А не снігів й суцільних криг.
А серденько вже сонця хоче,
Ласкавих, теплих промінців.
Нехай уже струмок дзюркоче,
Нехай би пролісок зацвів,
Але зима німа і біла
Тримає все в обіймах сну.
І на ріці ще крига ціла...
Ніщо не каже про весну.