Лети над світом, мово світанкова
Про мову вже написано багато,
Про рідну, українську, чарівну.
Її почуєш, — і на серці — свято,
Бо робить днину світлу і ясну.
А мова наша серед мов — перлина,
Чарівна, ніжна, світла і ясна.
Насичена, багата і єдина,
Звучить, неначе зацвіла весна!
Немов веселка, мила, пелюсткова,
Що заворожує чарівністю серця.
Тендітна й мужня, звична й пречудова
Ми з мовою своєю — до кінця!
Ми — нація, допоки є в нас мова,
Народ ми між народами всіма.
Лети над світом, мово світанкова,
І закликай до волі, мов сурма!