Летить весна весела, гомінлива,
З землі життя проклюнулось до нас.
У світі так багато стало дива.
І так багато чарівних прикрас.
Веселі квіти тягнуться до неба,
А в небі синь і журавлі летять.
А людям щастя, сонця й миру треба,
І хай над нами кулі не свистять.
Ми хочемо, щоб скрізь сміялись діти,
Бо в світі так багато різних див.
І щоб до мрій могли усі летіти,
Й промінчик сонця кожному світив.
То ж людям треба зовсім небагато,
Світанки росяні, пташиний спів…
І щоб в душі жила весна, як свято,
Щоб кожен в мирі й з миром в серці жив.
Летить весна бадьора, чарівлива.
Несе надію, світло днів ясних.
І оживає радість, щастя, диво,
І ллється пісня та веселий сміх.