Отак завжди… Чекаєш рік Новий,
А він прийшов — уже весни чекаєш,
А блиснув сонця промінець і живий,
Тепер квіток поміж снігів шукаєш.
От і підсніжник вигулькнув на раз,
А от і крокус засинів так дивно,
І знов конвалія усіх дивує нас,
Усе довкола зацвіло чарівно.
А от і ягідки зачервоніли вже,
Дивує серце ягідками літо.
І стигнуть груші, яблука… Невже?
Все соками солодкими налито.
А от листочок перший пожовтів…
Чарівна осінь йде до мого краю.
І перший птах у вирій полетів,
І я вже знову рік Новий чекаю…
Отак завжди… Летить нестримно час,
Ми підганяємо його думками.
А роки світлі віддаляються від нас,
І заступають зрілими роками.