Летить сніжок так гарно й ніжно-ніжно,
Вкриває все біленько в тишині.
Повсюди свіжо, чисто й білосніжно.
Світ видається казкою мені.
Бо зовсім скоро снігу вже не буде,
А з хмари будуть литися дощі.
І будуть вже весну стрічати люди,
Та слухати над вишнями хрущів.
А поки сніг-сніжок, неначе диво,
Спускається на хату і двори.
В природі дивовижно і красиво,
Хоч і не ллється сонечко згори,
Та в світі казка, просто незбагненно,
Захоплює й дивує всі серця.
І хочеться, щоб так було щоденно
У лютому, до самого кінця…