Летять літа кудись далеко
І вороття уже нема.
Вертають навесні лелеки,
Літа ж не вернуться, дарма,
Що хочеться їх зупинити,
Вони летять без вороття.
А ми продовжуємо жити,
Бо нам лиш раз дано життя.
Що за літами сумувати?
Не треба! Викинь з голови!
Тим більше, що сьогодні свято —
Щасливо й весело живи
У колі друзів і родини,
У тебе ж діти, внуки є!
Чи ж більше треба для людини?
У світі — кожному своє.
Живи сто літ і будь щаслива,
Здорова будь на цій землі.
А успіхів хай буде злива,
Живи у радості й теплі!