Все тимчасове. Навіть трохи шкода,
Що стрімголов так час якось летить.
Проходить вік і змінюється мода,
І все життя пройшло, неначе мить.
В житті нічого вічного немає,
А все початок має і кінець.
Матуся на руках хлоп’я тримає,
А от який вже виріс молодець!
Пустир тут був, а от і сад буяє,
І ось який будинок поруч зріс.
А скільки квітів всюди зацвітає,
З малих дерев густий співає ліс…
А от старенька яблунька всихає,
Вже відцвіла… Бо є на все свій час.
Тож вічного нічого не буває.
Лиш доброта хай не лишає нас.