Сади цвітуть красиво і духмяно.
І яблуні, і груші — все цвіте!
А серце любить світ цей полум’яно,
І хоч життя в нас дуже непросте,
Але любов у серці не згасає,
Бо як же не любити цю красу!
Вона дає нам сили, надихає,
Скрізь сіє, мов перлиночки, росу…
І диво квіти скрізь порозсипала,
Краса повсюди ніжна і жива…
Уся природа разом заспівала,
І стала малахітова трава…
А над усім метелики і бджоли,
У піднебессі ластівки стрімкі.
Казково так не буде більш ніколи…
Лиш навесні чарівні дні такі.