Милуюся природою щодня,
Бо всюди так чарівно, незбагненно.
Он на ставку цікаве каченя,
А онде мак заквітчаний вогненно…
Петрів батіг, що вранці воскреса.
А від ріки на берег прохолода.
У кожній квітці радість і краса.
Тож на красу в нас вічно буде мода!
Вона приваблює, наповнює серця,
Краса чарівна душу зігріває.
На це дивитись можна без кінця.
Вона таку чарівну силу має…
Спрямовую свій погляд в небеса,
А в небі — чари, віковічне диво.
Там таємнича казка і краса,
Химерні образи пливуть щасливо.
І я між ними подумки пливу,
І розчиняюсь у красі й блакиті…
Я кожен день в такій красі живу
Й люблю всім серцем ці чарівні миті.