Люблю дорогу
Я так люблю поїздки і походи,
Від того настрій радісним стає.
Пройшла б весь світ від заходу до сходу,
Дорога — це покликання моє.
Бо стільки дум дорога викликає,
І стільки захвату і радості дає.
Вона якусь чарівну силу має,
Бо щастя і снагу мені дає.
Ти бачиш світ і серденько радіє,
І перспективу видно вдалині.
Вона і настрій підійняти вміє,
І світло, й радість надає мені.
Люблю дорогу… Ну, та й що казати,
Вона життєві сили надає.
І хочеться творити та літати…
Скажу одне, дорога — це моє!