Люблю красу ранкову споглядати,
Як тільки сонце сходить в небеса.
Бо ж небо починає розцвітати,
Ну, а навколо світиться краса.
Все ніжне, чарівне і первозданне,
Немов дитя малесеньке зі сну.
Все дороге і любе, і жадане,
А ще, як повертає на весну…
Душа тоді в передчутті любові,
Летить у небо, в ніжну голубінь…
Й любов звучить, співає в кожнім слові,
А в серці розливається теплінь
І відчуття свободи, злету, волі…
А ти летиш у вітру на крилі…
Десь жайворонок заспівав у полі,
А в піднебессі линуть журавлі…