Люблю цей світ, усе: і ріки, й море,
І небо, навіть сіре і сумне.
І українське поле неозоре…
Усе дивує й радує мене.
І рідний ліс, що навесні квітує,
А восени вогнями виграє.
І вітерець що з квітами жартує,
Й веселку, що із річки воду п’є.
І зиму, й осінь, весну й красне літо,
Грозу і тишу, всі чарівні дні.
І озеречко, сонечком зігріте,
Усе це рідне й дороге мені.
Люблю цей світ і жити в нім чудово,
Люблю красу, що у росі бринить.
Й сама живу я гарно, світанково.
Бо справжнє щастя — в світі цьому жить!