Знов зазирнуло сонце у вікно
Й на серці зразу стало розцвітати.
Та хмара з півночі вже лізе все одно,
І буде снігом, мабуть, засипати,
Бо дуже чорна хмара і важка
Нависла і півнеба затулила.
Он підпливла уже до бережка
Й над річкою розверзлась, засніжила.
Чи сніг, чи дощ, а хмара щось несе.
Така чорнюча, дуже непривітна.
Заллє або засипле тут усе
І сонечко не скоро ще розквітне.
А поки що промінчики ловлю,
Що дуже скупо сонце посилає.
Бо я тепло і сонечко люблю,
Але його знов хмара затуляє.