Маленькі діти… Їм багато треба
Любові, ласки, ніжності, тепла.
І сонця щирого, і голубого неба,
Щоб доля їхня доброю була.
Їм хочеться, щоб мама обнімала
І по голівці гладила щодня,
Частіше пригортала й цілувала,
Бо мамина любов — тверда броня,
Яка дитину добре захищає,
І вразити нікому не дає.
Любов батьків найвищу силу має,
В ній для дитини все потрібне є.
То ж дітям треба, щоб любив їх тато,
І вів за руку в росяні поля.
І обнімав, і пригортав крилато,
Показував, як розквіта земля…
І підкидав з любов’ю аж до неба,
Ловив в обійми й цілував дитя.
Любов батьківська дітям дуже треба,
Щоб чарівним у них було життя…
Любов у світі має перевагу
Над грішми, над достатком всі віки…
То ж приділяйте діточкам увагу,
Шановні жіночки й чоловіки…
І не біжіть, щоб більше заробити,
А діти вдома — зайві і самі…
Ви можете їх душі загубити
І діти враз опиняться на дні…
Їх звідти важко буде повернути,
Дурманом хтось пригріє, як завжди.
Тоді про радість можете забути,
Пізнаєте і горя, і біди…
Тому спішіть своїх дітей зігріти,
Любов’ю захистіть їх і грудьми.
Найбільше щастя у житті — це діти!
І щоб вони не заблукали в тьмі,
Побільше їм уваги приділяйте
І не шкодуйте ласки і тепла.
Цілуйте їх, любіть і пригортайте,
Щоб доля їхня доброю була.