У нас страшна війна все не вгаває,
Вона вбиває український цвіт…
А мати добрості дітей навчає,
Щоб йшли з любов’ю у буремний світ.
Бо без любові щастя не буває,
Та й як у світі без любові жить?
Любов, як сонце, що яскраво сяє
І зігріває серце кожну мить.
Любов і добрість — два крила людини,
Що піднімають у небесну вись.
Дарують щастя кожної хвилини
Це зараз є і так було колись.
Тому потрібно добре серце мати,
Щоб в нас цвіло життя усякий раз.
Любов в серця дітей переливати,
Щоб все в житті у всіх було гаразд.