Так гарно всюди. Вбране все у квіти.
І стільки дива в дні осіннім є.
І ось на струнах бабиного літа
Вітрець чарівну пісню виграє.
І ласкою довкілля оповите,
Тепло і ніжність осінь роздає.
Земля осіннім золотом покрита…
Щось незбагненне в цьому всьому є.
Байдужим жодне серце не лишає,
А кожному вділяє щось своє.
Любов’ю осінь душу напуває,
Кому кохання в серце увіллє.
Чаклунка осінь — дивовижна пані!
Така чарівна в гарному вбранні.
Летять листочки жовті і рум’яні
Й шепочуть казку чарівну мені.