Усім нам хочеться поваги і любові,
Уваги і душевного тепла,
І доброти, та щирості у слові,
І щоб в стосунках людяність була.
Бо ми всього лиш раз живемо
І повернути час нам не дано.
І долю ми вперед свою ведемо.
В житті так не буває, як в кіно.
Бо час назад ніколи не вертає,
Запам’ятати треба на життя.
Народ про це давно прислів’я має:
«Є каяття — немає вороття».
Тому завжди потрібно міркувати,
Які слова і дії в світ нести,
Кому, коли і де, та що сказати
І по дорозі з ким в життя іти.
Людей багато, але друзів мало,
Готових з нами через терни йти.
Та доброта і слово нас єднає
І крізь життя їх треба пронести.