Людина добра зла нести не буде.
Тож нелюдом не зробиться, дарма!
І кулаком не битиме у груди,
Якщо там сонце, а не чорна тьма.

Людина світла війн не починає,
Вона добро у білий світ несе.
І наче сонце над землею сяє,
Й освітлює навколо себе все!

Людина любляча любов свою дарує,
Дає усім і відданість й тепло.
Навколо неї і життя вирує,
Та навіть все зав’яле — ожило!

Людина мудра все в житті здолає,
Тож вихід і у темені знайде.
Вона на крик і дурість не зважає,
А правильною стежкою іде.

Тож треба з добротою в серці жити
І сонце правди до людей нести.
І цей чарівний дивосвіт любити,
Та з мудрістю у білий світ іти.