Людина думає, що все на світі може:
І досягти висот, і бездну перейти…
Тому й веде себе зухвало і негоже
Й не думає, що треба берегти
Здоров’я й честь ще змолоду, зарання,
Щоб потім вже не збочити з путі.
Відкинути все зайве без вагання,
І рівно простувати у житті.
Не набувати всі погані звички —
Вони завжди ведуть на саме дно.
А їх позбавитись, неначе рукавички,
Ніхто не зможе так, як у кіно.
Це у кіно відразу все можливо,
В житті не так, усе не так іде.
Обходить стороною щастя й диво.
Безпечність до погибелі веде.
А потім щось змінити вже не сила,
Й бажання є, а виходу нема…
І що б тоді людина не робила,
А жде її попереду пітьма.
Не вірте в те, що все людина може,
Людина не всесильна, а слабка.
І часто їй ніхто не допоможе.
Тоді і перспектива нелегка.
Про себе треба просто змалку дбати,
Здоров’я й честь невтомно берегти.
Найважче — це себе перемагати.
Найлегше — це на повідку іти…