Людина кожна мусить щось робити,
Займатись справами, що вподобав,
Щоб гарно, мудро і щасливо жити,
Щоб мріяв, силу й руки прикладав.
Й свої знання, і творчість, серце й душу,
Щось мудре й гарне для людей творив,
Бо якщо ні, а це сказати мушу,
Якщо ж нічого, то вважай — не жив,
А просто тлів. Кому таке потрібно?
Повз нього, мимо все життя пройшло.
В душі було незатишно і бідно,
А може, навіть, й того не було?
Лиш пустота і холод, запустіння,
Як хата без господаря і двір…
Якщо нема бажання і стремління,
То ти хіба людина? Може звір?
Своє призначення людина має,
Та треба прагнути себе знайти.
А той, хто лиш легких шляхів шукає,
Не зможе щастя у житті знайти.