Ведуть у світ тепер важкі дороги,
Бо йде війна, повсюди смерть і зло.
Тож я найбільше хочу перемоги,
Щоб щастя в наших душах зацвіло!
Я хочу миру, радості земної,
Веселки в небі, квітів у дворі…
І понад світом пісеньки дзвінкої,
Та голубого неба угорі…
Я хочу щастя! Це хіба багато?
Людина ж кожна для життя прийшла…
І їй для щастя треба небагато,
Лише, щоб доля світлою була.
Й краса довкіл і мирне синє небо,
І, щоб піснями сповнені гаї.
Людині мир у цьому світі треба
І, щоб співали щиро солов’ї…
І щоб любов — у серці розцвітала,
Мов дивовижна квітка чарівна…
І, щоб вона усіх людей єднала,
Бо це найвища в світі дивина!
Як є любов, тоді вже зла немає,
І війн страшних немає на землі.
А доброта вершини досягає
Й щасливі всі: дорослі і малі.