Людині шістдесят
Людині — 60! Це просто диво!
Хоч роки пролетіли, наче мить.
Та ви в своїм житті були щасливі,
То й далі в щасті й радості живіть!
Як і завжди — у в творчості, натхненно,
І щоб байдужості у серці не було,
Йшли по життю з любов’ю і пісенно
І дарували всім своє тепло.
Що 60? Це лиш початок долі,
Багато зроблено, а скільки ще зробить!
І буде ще в житті всього доволі,
Бо стежка споришева вдаль біжить
І кличе за собою в ясні далі,
Зове творити мріяти, летіть…
В житті не завжди видають медалі,
Але завжди потрібно ясно жить,
Наповнено, цікаво і крилато,
Натхненно, світло, аж до забуття…
Й любові щоб у нім було багато,
І щоб дзвеніло радістю життя.
І щоб сказати людям власне слово,
Та донести до всіх любов палку.
Щоб з вами всім-усім було чудово,
А пісню щиру, світлу і дзвінку
Ви довго-довго ще могли співати
Та радувати душі і серця.
І щоб ніхто в житті не міг сказати,
Про вас колись недоброго слівця.
Живіть ще довго творчо і крилато,
Бо 60 для чоловіка — це не вік!
Бажаємо здоров’я, сил багато,
Бо ви хороший, світлий чоловік.
Літ понад сто — бажаємо прожити
Із піснею і радістю в путі.
Та ще кохати, вірити, любити
Й завжди активним бути у житті.