Надія Красоткіна

Людська байдужість — це найгірше в світі,
Як кожен в напрямку своєму вдаль пливе,
Як влада, що при доброму кориті,
Не хоче й знати, як народ її живе.
Як місця в транспорті ніхто не уступає,
Як милостиню вже ніхто не подає.
Як хтось упав, а хтось переступає,
І це, скажіть, сумління в нього є?
А все життя людина ж працювала,
А нині бідам й злидням лік веде…
Життя й здоров’я людям віддавала,
І де ж та вдячність за роботу, де?
А наша влада, що весь час жирує
І підлим ворогам підіграє…
Вона людей не бачить і не чує?
То розум й совість в тої влади є?