Людська душа, мов пташка лине в небо,
Де синява і воля, де любов…
Душі завжди краса і простір треба,
Без утисків, обмежень і оков.
Тоді душа, як соловей співає,
І творить диво, і летить увись.
Тоді вона натхнення, мрію має.
Було і є так зараз і колись.
Як відчуває щастя, радість ласку,
Тоді вона нестримно ввись летить.
І творить диво і чарівну казку…
Це для душі найкраща в світі мить!