Ми дуже різні всі: дорослі, й діти.
І власні погляди в нас є на все.
Але усім нам хочеться радіти,
І всіх життя кудись вперед несе.
Всім хочеться уваги і любові,
Бо це таке, що до душі іде.
І щоб тепло жило у кожнім слові.
Та щоб біди ніколи і ніде.
Й для щастя нам усім багато треба,
І хоч у кожного воно своє.
Та разом всім нам треба мирне небо,
А коли поруч ще й людина є,
Що може і підтримати, й любити,
Віддати щиро ніжність і тепло,
І в час потрібний просто захистити,
Щоб затишно в нас на душі було,
Тоді людина й справді вже щаслива,
Бо є опора і надія є.
Ох, щастя, щастя… Це велике диво!
І в кожного воно завжди своє.