Усе, що відбувається в житті,
Ні передбачити, ані збагнути.
І кожен раз якісь нові путі,
І різні люди, й це не оминути.
Це, мабуть, доля, той людський талан,
Що від народження людина має.
Один пройде через густий туман,
А інший по дорозі заблукає.
Як не плануй і що тут не роби,
Що не дано, того не досягнути.
Але не треба відчаю й журби,
Людиною завжди потрібно бути.
Поки живеш, то вихід мабуть є,
Його знайти потрібно і тримати.
Бо у житті в нас кожному своє.
Не можуть всі однаково все мати.