Усе, що відбувається в житті,
Не просто так… Воно не випадкове.
Людські земні незвідані путі.
Тому й життя у нас таке казкове.
То, часом хвиля вгору нас несе,
А то в колючий терен враз кидає,
Не раз життя, як грушу нас трясе.
І кожен раз по-іншому буває.
Стараємось розмірено іти,
Обходити каміння, оминати…
І прагнемо всі досягти мети,
На місці не топтатись, не стояти…
Та підкидає нам життя своє:
Нові шляхи та зустрічі, й розлуки…
І часто плани нам якісь псує,
А іноді розв’язує нам руки.
Життя, як казка, що не говори…
То темнота, то сонечко засяє
І просвітління йде до нас згори.
Чого лише в житті цім не буває…
Життя складне, але воно в нас є!
І це найбільше щастя — кожен знає!
І навіть коли настрій щось псує,
То і тоді усе причину має.