Є люди різні: гарні, мудрі, дужі,
Терплячі, добрі, з сонечком в душі,
Сердиті й злі… Є люди небайдужі,
Нікого лиш судити не спіши.
Усі прийшли, щоб щось в житті робити,
У кожного призначення своє.
Тому, мабуть, цікаво в світі жити,
Що власна думка в кожного з нас є.
Ми про добро, напевно, б і не знали,
Якби не бачили насилля, бід і зла.
Своїх пісень ми б, мабуть, не співали,
Якби дорога рівною була…
А так… Ми можемо все порівняти:
Добро і зло, і сонечко, й пітьму…
То ж тепле слово вміємо сказати,
І визначення зробимо всьому.
Бо знаємо, що добре, що погано,
То ж летимо до світла і тепла.
Поводитися мусим бездоганно,
Ніколи не робити людям зла.
То ж так і треба. Є завжди стремління
До щастя, радості і до краси.
Якщо в твоїй душі палахкотіння,
То людям в білий світ добро неси!