Лілеї у саду, як хмарка біла,
Що в небі синьому пливе.
Така чарівна квітка легкотіла,
Та жаль, що мало проживе.
А зараз щиро радує серденько,
Бо стільки в ній тендітності й краси.
Така чарівна, ніжна і біленька,
Та свіжа від ранкової роси…
А пахне ж як! Ну, просто дивовижно!
Усе при ній, й чарує всіх вона.
І виглядає дуже гарно й ніжно.
Ця квітка — надзвичайна дивина…