Догорає літо… Догорає…
Ночі холодніші надворі…
Вже пташина в небі не співає
І частіше хмарки угорі.
Хоч удень ще добре припікає,
Та летять пташки в чужі краї…
І жоржина перша зацвітає,
Та гриби дарують нам гаї.
Та ще літо, літечко воркує,
Тішить нас плодами у саду.
Аромати різні нам дарує,
Я у сад за грушами іду…
А вони всміхаються до мене:
Жовті, червонясті, запашні…
На деревах листячко зелене,
Дні тепленькі і такі ясні.
Тішусь літом, бо воно триває
І до осені ще зовсім не пора…
Літечко нам щастя посилає…
Зміна ж пір в природі, наче гра,
Щоб уважні ми до неї стали,
Бо у кожну пору чари є.
Щоб красу у серці залишали
Й вибирали для душі своє…