Так швидко літечко спливає,
Й кудись летить у синю даль.
Пташина в вирій відлітає…
І так краси цієї жаль,
Тепла і радості ясної,
Та щирих і дзвінких пісень…
І дух отави запашної,
Й того, що став коротшим день…
А нічка довша й холодніша,
І скоро осінь прилетить…
Все заіскриться яскравіше,
Та літо раптом щезне вмить…