Останній літній день і сонечко вгорі,
А в небі голубінь і дивина безмежна!
І коники в траві дзвенять о цій порі,
Краса довкола нас чарівна і бентежна.
Та літечко іде кудись в минулий час,
Нам не затримати його, не повернути.
Та тішило воно і радувало нас,
Ніколи у житті це літо не забути!
То ж дякуєм тобі, що гарне ти було,
Нас пестило усіх, до річки закликало.
І щиру ласку дарувало та тепло,
Та дуже-дуже жаль, що літечка так мало…