А літнє сонечко — це надзвичайне диво,
Воно так світить лагідно й красиво,
Буває влітку і гаряче, і вогнисте,
Немилосердне, дуже променисте.
То наїжачене, а то жовтогаряче,
То заспане, бо стомлене ж, одначе…
Золотогриве, ополуднє і засмагле,
Черлене і погідне, навіть спрагле..
Буває східне, ніжне, чисте й полуденне,
Золотозоре, надвечірнє, повсякденне…
Призахідне, коли уже сідає,
Тож в кожну пору різну назву має.
Ще кажуть, що воно і благовісне,
Й погідне, й життєдайне, звісно.
Бо всім дає життя, тепло і світло,
Від нього на Землі й життя розквітло!