Літній вечір злітає крилато,
Накриває неначе крильми,
Ліс і поле, садок наш і хату…
І його зустрічаємо ми
Тихо й радісно, бо й прохолода
З ним приходить у місто й село.
Вдень жарка в нас стояла погода,
Так спекотно і парко було.
А надвечір хоч спека пропала,
Сонце спати за хмару пішло.
А надворі безвітряно стало,
Розлилось ніжне-ніжне тепло…
Так приємно цей вечір стрічати,
Посидіти у тиші й теплі.
І ніхто не спішить собі спати,
Бо чарівно на рідній землі…