Так зранку радісно було
І сонце припікало.
Кругом усе цвіло, цвіло,
Та ж раптом хмарно стало.
А хмари з заходу прийшли
Далеко загриміло.
І небо все заволікли,
Відразу потемніло…
І раптом з неба полило,
Як із відра, так рясно!
По тротуарах потекло…
Та це було прекрасно.
Бо дуже спрагла вже земля,
Водичку ту ковтала.
Зраділи дощику поля,
А злива перестала.
І знову сонце зацвіло
Та промінці послало.
За мить якусь усе пройшло
І дуже тепло стало.
Бо літо красне надворі,
Неначе справжня казка.
Чарівне небо угорі
І сонечкова ласка.