Забуло літо, що воно вже літо —
Скрізь має бути сонце і тепло.
Повинна бути вже вода прогріта…
А тут із ночі холодом тягло.
Та так, що все навколо задубіло,
А я пірнула в річку та й пливу…
А від туману всюди біло-біло,
Малює хмара лінію криву…
Красиво дуже, що тут говорити.
Вже допливла, іду на берег я.
А вітер хоче льодом охопити,
Як холодно! О, матінко моя!
В воді тепліше, у воді тепленько
І я у річку грітися іду.
А потім в роздягалочку скоренько…
Бурулькою б не стати на ходу.
Забуло літо, що воно вже ЛІТО…
Вода парує, вітер холодить.
Не так, як хочеться усе довкіл нагріто,
Таке от літо… Але треба жить…