Мала планета в космосі — Земля!
У Всесвіті світів тих є безкраю!
А я люблю ці гори і поля,
А інших навіть і не уявляю!
Люблю цю землю! Я на ній живу,
Впиваюся чарівною красою.
Біжу по стежці, в річечці пливу
І бачу синє небо над собою.
Бо ця Земля насправді чарівна,
Вона усе і всіх нас народила.
Тому і найрідніша нам вона,
Бо ж і дала людині мудрість й крила.
Тут для життя земного є усе:
Повітря і вода, і всі рослини.
І нас усіх Земля кудись несе…
А ми живемо, робимо світлини,
Щоб цю красу найдовше зберегти,
Бо все тут швидкоплинне, геть не вічне....
А людство все продовжує рости.
Ну, а життя то гарне, то трагічне…
Від нас самих залежить тут життя,
Ми не навчились жити мирно й тихо…
Хоч маємо частенько каяття,
Але самі все ж накликаєм лихо.