Малюємо словом красу України,
Безмежні простори, ліси і поля.
Словами збагатимо душу дитини,
Бо це найрідніша і мила земля.

Бо це твоя мова жива, світанкова,
Її ти повинен по світу нести.
Складемо в віночок словечко до слова
Й відкриємо з ними світи.

Заглибимось з ними в історію роду,
У побут прадавній й сучасне буття.
У те сокровенне і вічне народу,
У пісню, у думу, в духовне життя.

Відкриємо велич своєї країни,
Безмежну, чарівну і дивну красу.
Усю мальовничість степів України
І вранішню срібну росу.

У лісу чудового пісню та казку
І неба бездонного вічну блакить.
Народу незборного мудрість і ласку,
До всього хай серце твоє прикипить.

До рідної мови, до рідного краю,
До мудрого слова і до доброти.
Хай серце навіки свій край покохає.
То ж світлим і добрим рости.

Бо все починається з рідної мови
І пісні, що мама співала колись.
Люби і шануй рідний край світанковий
Й усьому найкращому вчись.