Мати, мати, то свята людина,
Що своїх дітей веде у світ.
Про дітей кожнісіньку хвилину
Думає щодня з маленьких літ.
І допоки проживає в світі,
Слово «діти» завжди на устах.
Хоч ті діти вже давно у літі,
А на серці матері ще страх,
Щоб не сталося з дитиною страшного,
Щоб в здоров’ї й щасті прожила.
Щоб не скоїлось з онуками нічого
І щоб доля діток берегла.