Мені зовсім не треба багато,
Усміхнись, тепле слово скажи.
І в душі оживе дивне свято,
Я злечу на круті віражі,
Полечу і від щастя засяю,
Наче зірка у небі вночі.
Я для тебе зірок назбираю,
Замість тої земної свічі,
Що стоїть на столі і мигає
Тьмяним світлом, а вгору димок…
А можливо й вона закликає,
Щоб зробив ти назустріч лиш крок…
Бо ж мені і не треба багато,
Добре слово і трішки тепла…
Щоб в душі ожило дивне свято
І, щоб я щасливіша була.