Метелики просто чарівні —
Природи казкової діти.
Такі кольорові і дивні —
Літають, сідають на квіти…
Безшумно і легко порхають,
Самі, наче квіти чудові.
Довкілля усе прикрашають,
Мов створені лише з любові.
З любові й краси, чи ж не диво!
Така досконала програма…
Усе в них доречно й красиво:
І райдужна колірна гама…
Та ще невагомість грайлива,
І різьблені, точені крила.
Комашка і справді вродлива.
Це диво — природа створила…