Ми вижити всі хочемо і жити
В своїй країні вільній, дорогій.
Босоніж по росі дзвінкій ходити,
І вільно дихати і жити в ній.
Ми зла ніколи не несли нікому,
За що гірка нам доля, як полинь?
Ми в світі жити хочемо дзвінкому,
Де щастя, радість, неба голубінь.
Де добрість і любов усіх єднає,
Де лине пісня і щасливий сміх.
Де горя і війни ніхто не знає,
А воля і добробут є для всіх.
Ми вижити всі хочемо і жити,
Із сонечком в душі летіти в світ!
Добро нести, усіх людей любити
І милуватись на весняний цвіт.
Людське життя — це й є найбільше диво,
Свята Земля для нас справдешній рай!
Тож дай нам, Боже, жити тут щасливо,
І щастя жити в нас не забирай,
А дай здобути нашу перемогу,
І прожени з країни ворогів!
Відкрий до щастя нам ясну дорогу,
Щоб вільно жити кожен тут зумів.