Летять весною клином журавлі,
До рідних місць, де сонечко зустріли.
Та й ми не просто так на цій землі.
Вона родила нас й дала нам крила.
І стала найріднішою вона,
Бо тут травинка кожна пригортала.
Тут дарувала щастя нам весна
Й для нас красу природи відкривала.
Тут чарували квіти польові,
Пташки нам чарівні пісні співали
І напували тут джерельця нас живі,
А небеса нам зорі прихиляли.
Не просто так ми на оцій землі,
У цім куточку чарівного краю.
Таланти всі великі і малі
В нас від землі і я це добре знаю.
Земля дає нам силу, міць, життя,
Та віковічну мудрість і наснагу.
Тож жити в світі треба до пуття,
А в серці мати сонце і відвагу.