А яблука достиглі і рум’яні,
І солоду вже груші набули…
А вечори та ранки полум’яні —
Дні осені чарівної прийшли.
Така краса, що не переказати!
Бо ж ранки серпанкові й теплі дні.
І хочеться від радості співати.
Й злітають в небо чарівні пісні
Про мир і щастя, і про вічне диво,
Й що українське сонечко зійшло!
Ми жити вільно будемо й щасливо,
Бо переможемо оте гнітюче зло,
Яке віками довгими гнітило
І виганяло з рідної землі,
Морило голодом, рубало крила,
Нас знищувало прямо на стеблі…
Та ми здобудем нині перемогу,
А ворог не сховається ніде.
Ми прокладемо в світ свою дорогу,
Яка до світла й щастя поведе!