Раніше в нас традиція була,
Вітатися, вклоняючись людині,
Бажати всім здоров’я і тепла,
Схилятися доземно господині,
Яка шматочок хліба подала
І чистої водички із криниці.
Ніколи людям не бажати зла,
Землі не плюндрувати, годівниці.
Вступати місце старшим і жінкам,
Вітаючись, у вічі поглядати.
І не перечити по дурості батькам,
А жінці завжди руку подавати.
У спілкуванні добирать слова,
Висловлювати вдячність і повагу.
І, щоб була розумна голова,
Бо вихованість мала перевагу.
Ми ці традиції повинні зберегти,
Бо це культура наша споконвічна,
А не пройдисвітами в світ іти…
Цього не знати — помилка трагічна.