Милуйся дивосвітом, що круг нас
Сьогодні свято. Це прийшла Покрова!
Усе в осіннім золоті стоїть.
І радість всюди ніжно-веселкова,
А в небі чарівна, ясна блакить.
Так гарно скрізь, тепло легеньке ллється,
І листячко спускається з гілок.
А в небі щиро сонечко сміється,
Червоним сяйвом аж горить дубок.
Осіннє диво всюди розійшлося,
Заполонило фарбами весь світ.
В верхів’ї дуба гіллячко сплелося,
Під ним, немов зелений малахіт,
Ще щось росте й жовтіти геть не хоче,
Як літній спогад чи наперекір.
Он чисте джерельце біжить, плюскоче,
Щоб десь там напоїти осокір.
Краса осіння — дивовижна казка.
В усього виживати спосіб свій.
Пливе над світом невимовна ласка,
То ж ти поглянь, прислухайся, постій…
Не поспішай, та і куди спішити?
Милуйся дивосвітом, що круг нас.
Яке це щастя жити і любити…
Бо все стирає невблаганний час…