Милі айстри — осінні квіти,
Різні всі й неповторні, ясні
І веселі, неначе діти,
І привабливі, і чарівні.
Тішусь я і милуюсь вами,
І у серце вбираю красу.
Осінь дуже багата квітками,
Ще багата на срібну росу,
На тумани, що над рікою
Й над лугами пливуть удаль.
Подружились вони з вербою
І несуть у собі печаль.
Але в айстрах немає суму,
Тільки радість і кольори…
Небо сіє осінню думу
Й задивляється синьо згори.
Але айстри — осіннє диво,
Заворожують, щедро цвітуть…
З ними радісно і щасливо,
Бо вони нам любов несуть.