Минає літо
Минає літо, квітами розшите,
З тепленькою водичкою в ріці,
Чарівним, любим сонечком зігріте
І з запашною грушкою в руці.
Минає літо… Хай би ще тривало,
Бо так приємно жити у теплі.
А літечка чогось завжди так мало…
Дивись, уже і пташка на крилі.
Летить у вирій, бо тепла бракує,
І ночі холодніші, й менші дні…
Природа всім свої права диктує.
І стало тихо, не звучать пісні.
Ще під кінець так щиро сонце гріє,
Так тепло вдень, а ввечері роса.
Над річкою й над лугом туманіє,
Вражає й заворожує краса…