Мово моя, найрідніша й велика,
Є в тобі все: і багатство, й краса.
Хто втрачає тебе, той людина безлика,
Як пожухла трава, де не грає роса.

Мово моя українська чарівна,
Ми з тобою — народ! І йдемо до мети.
Краща з кращих у світі, неначе царівна!
Ти живи у віках, понад світом лети!

Ми з тобою — держава! Й звемось — Україна!
Мову треба, як прапор над світом нести.
Бо ж без мови загине держава єдина,
Просто будем населенням в світі іти...